28 травня 2020 року відбулося експертне обговорення масштабного документу “Карту акторів конфлікту на Донбасі”, підготовленого у рамках у співпраці із Платформою громадянського суспільства CivilM+.
Робота зі збору інформації про акторів збройного конфлікту на Донбасі тривала близько двох років. Експерти “Дому демократії” підготували об’ємний матеріал, який, тим не менш, охоплює лише частину акторів. Паралельно з’явилося декілька окремих напрацювань, підготованих іншими експертами. Цей процес відбувався під керівництвом голови Центру громадських ініціатив “Ідеї змін” Олени Захарової.
“Метою роботи над “Картою акторів” є встановлення спектру інтересів та впливу, а також взаємозв’язків між окремими акторами, що діють на різних рівнях, аби в майбутньому мати можливість розробити стратегію дії громадянського суспільства в процесі мирного врегулювання конфлікту та роботи із його наслідками”, – пояснила Захарова.
“Карта акторів конфлікту” – це стислий інформаційно-аналітичний огляд позицій, інтересів та дій офіційних осіб, політичних партій, організацій та інших акторів, від яких тією чи іншою мірою залежить процес розв’язання російсько-українського збройного конфлікту на Донбасі. Запропонований огляд охоплює чотири групи акторів: українські актори, російські актори, квазі-державні формування “ДНР” та “ЛНР”, а також міжнародні актори.
Перш ніж публікація потрапить у відкритий доступ для широкої громадськості, її представили в незалежному експертному колі – із залученням істориків, політологів, правозахисників з України, Росії та країн Євросоюзу. Експерти високо оцінили проведену роботу та висловили підтримку щодо її продовження, включно і у інтерактивному онлайн форматі.
Для завершення роботи над поточним першим томом огляду автори отримали низку рекомендацій. Також було обговорено можливість використання Карти акторів конфлікту в адвокаційній роботі і для розширення впливу громадянського суспільства на політичні процеси, пов’язані із війною на Донбасі.
Рецензію матеріалу надали зовнішні експерти: Олександр Морозов – політолог і співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з дослідження Росії при Карловому університеті (Прага, Чехія), та Вільфрід Йільге – історик, науковий співробітник Німецької ради з питань зовнішньої політики (Берлін, Німеччина).
“Безперечно, була проведена важлива роботу; я прочитав її із величезним інтересом. Дана публікація виконує амбіційне завдання: охопити усе поле акторів [залучених до або таких, що впливають на ситуацію на Донбасі], включно із тими, хто сьогодні знаходиться у позиції невеликого впливу, але інституційно має великий потенціал. До опису суб’єктності акторів хотілося б додати своєрідний playbook, тобто аналіз того, як грає та чи інша сторона, які інструменти застосовує”, – підсумував Олександр Морозов.
Вільфрід Йільге підкреслив важливе значення розділу про акторів з ОРДЛО, тобто з самопроголошених “ДНР” / “ЛНР”, бо у європейському дискурсі про них бракує достовірної та повної інформації. Окрім цього, Йільге запропонував підготувати спеціальний випуск в рамках проєкту “Карта конфлікту” на тему ролі громадянського суспільства України, починаючи з 2014 року:
“Важливо усвідомити, що було або не було зроблено. CivilM+ – це громадянське суспільство. Потрібен детальний аналіз ресурсів, можливостей громадянського суспільства та нових обличь, які з’явилися у громадському та політичному секторі, включно із регіональною політикою, у 2014 році. Необхідно також проаналізувати політичні та системні фактори, що можуть обмежувати діяльність НУО та заважають зміні еліт на Донбасі. Розуміння цих процесів уможливить для CivilM+ продовження надання ефективної підтримки впливу громадянського суспільства у регіоні та підсилить вплив незалежних громадських акторів на хід непростих переговорних процесів”.
Валерій Новіков, голова Луганського правозахисного центру “Альтернатива” підкреслив, що розвивати комунікацію необхідно також із акторами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території.
“Потрібно вже зараз займатися налагодженням контактів із тими акторами там, які у майбутньому можуть потенційно отримати впливовий голос, довіру та легітимність. Серед декількох мільйонів жителів непідконтрольних територій необхідно шукати людей, через яких можна отримувати об’єктивну інформацію про життя в окупації та поступово налагоджувати із ними діалог. В процесі діалогу люди отримують більше знань про постконфліктні періоди, і в певний момент вибудована мережа взаємозв’язків може відіграти позитивну роль у ході реінтеграції”.
Доцент Університету Парижу Нантер (Франція), соціологиня Юлія Шукан, запропонувала розширити перелік акторів українського парламенту. Зокрема додати інформацію щодо комітетів з питань прав людини та реінтеграції.
“Не менш важливо також знати та звертати увагу на позиції та дії депутатів-мажоритарників із Донецької та Луганської областей, так само як і представників влади на місцях, голів та авторитетних чиновників військово-цивільних адміністрацій. Вони часто є лідерами суспільної думки”, – зазначила Шукан.
Відразу декілька експертів наголосили на важливому значенні детального висвітлення російських акторів. По-перше, аби продемонструвати роль та відповідальність Російської Федерації у розпалюванні та продовженні конфлікту на Донбасі, а по-друге – аби сприяти пошуку акторів, з якими можна взаємодіяти для просування мирного порядку денного у цій країні, як по відношенню до Донбасу, так і в регіоні в цілому. По-третє, аби вийти за межі спрощеної парадигми про те, що “усе вирішує одна людина у Кремлі”.
“Звісно, позиція Путіна – визначальна у цьому питанні, і врегулювання конфлікту блокується саме у Кремлі. Однак в Росії є й незалежні медіа, і багатотисячні групи у соціальних мережах, й політологи, експерти, що мають інші погляди, та правозахисники. Є й представники офіційних структур, – так, їх одиниці, –які стоять на позиції, відмінній від кремлівської. Ми, незалежні представники громадянського суспільства, маємо добре розуміти, з ким у Росії ми можемо бути у контакті, та займатися цим доволі серйозно”, – наголосив Штефан Меллє, керівник німецької громадської організації DRA.
Показати позицію російських ЗМІ запропонував також й Олександр Морозов:
“… інституції в Росії слабкі та підпорядковані Кремлю, але в Росії роль партій відіграють медіа. Необхідно бачити у них акторів. Деякі з них працюють з кремлівських позицій у питаннях врегулювання конфлікту, але є й інші, опозиційні. Є різні погляди на Мінський процес у популярних російських медіа”.
Робота в рамках Платформи CivilM+ надає можливість залучати до аналізу експертів із різних країн і, таким чином, вивчати ситуацію із конфліктом на Донбасі з різних точок зору та по різних аспектах. Спільна робота над “Картою акторів конфлікту” також надає експертам можливість обмінюватися знаннями та вести діалог відносно можливостей врегулювання конфлікту, знаходження точок входу для впливу на його мирне урегулювання.
В рамках роботи субпроєкту “Карта акторів конфлікту” Платформа CivilM+ відкрита до співробітництва із експертами з України, Росії то Європейського Союзу. Подібне співробітництво може відбуватися у наступних форматах: написання аналітичних публікацій щодо окремих акторів; рецензування аналітичних публікацій; участь у розробці методології роботи над Картою акторів конфлікту; участь у обговореннях аналітичних документів; організація обговорень/презентацій “Карти акторів конфлікту” у своїх громадах; участь у роботі над цифровою версією Карти акторів конфлікту. Якщо вас зацікавила ідея стати експертом субпроєкту, просимо звертатися до керівниці субпроєкту, голови громадської організації “Ідеї змін”, Олени Захарової за адресою ole.zakharova@gmail.com.